Богословське осмислення свята Богоявлення.

Сьогодні прийшов Христос на Йордан хреститися;
сьогодні Іоан доторкається до глави Владики;
Сили Небесні жахаються, бачачи преславне таїнство…
ми ж, просвітившись, взиваємо: Слава Богу, що явився,
і на землі став видимим, і просвітив світ.”
(Стихира на хвалітних, гол.4)
Величність свята Богоявлення напевно можна відчувати більше серцем, аніж розуміти силою людського інтелекту, бо розум наш не може збагнути, як над водами Йордану сьогодні явила Себе людству Божественна Тройця Пресвята. І в який спосіб!
Згадувана подія через читання євангельських текстів Священного Писання чи спів літургійно-богослужбових текстів представляє нам для споглядання двох осіб:

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ.

Дорогі браття і сестри!
Христос народився!

У ці святкові дні ми радісно і з любов’ю зустрічаємо новонародженого Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа. Кожен православний християнин чекає цього свята, щоб щиро радіти разом з Церквою, тому що на землю прийшов наш Викупитель, щоб звільнити нас від рабства гріху і смерті. Від Різдва до Воскресіння – все земне життя Спасителя було спрямоване на те, щоб знищити древнє прокляття – гріх, який нас віддалив, відокремив від Бога. Тисячі років були потрібні для того, щоб сповнилось Слово Боже про те, що Сім’я Жони зітре голову змію (Бут. 3:15). Але часто у людей виникає питання: чому ж Бог не спас людство зразу, коли люди відчули гіркоту гріха та життя без Бога? Чому дозволив гріху панувати між людьми тисячоліттями, чому так багато поколінь страждали без викуплення їхніх гріхів?

Різдвяне послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

Дорогі браття і сестри!

Христос народився! Славімо Його!

Людина завжди шукала й донині шукає миру і радості на землі. Марксисти і ленінці мріяли побудувати без Бога рай на землі. До цього "раю" вони йшли шляхом руйнації і десятків мільйонів смертей невинних людей. У наш час людство теж шукає миру і радості, а в результаті опустилося до крайньої бездуховності, дійшло до глибокої аморальності, де панують наркоманія і пияцтво, розпуста і статеві збочення, неправда і владолюбство, немилосердя і жорстокість, непомірне багатство і бідність.

Рік народження Ісуса Христа.

«Дух Господній на Мені; бо Господь помазав Мене благовістити убогим… проповідувати літо Господнє сприятливе» (Лк. 4,18-19).
Питання про народження Ісуса Христа не є новим ні у християнській літературі, ні в наукових колах, що явно пояснюється важливістю цієї події для усього людства. До того ж на центральність цієї події вказує той факт, що сучасне людство починає своє літочислення із Різдва Христового. Таким чином, ця подія тісно пов’язана із поняттям про час і літочислення. Не так давно питання про час і літочислення привертало увагу великої кількості людей у світлі закінчення другого тисячоліття й настанням третього. Сьогодні низка так званих провидців сповіщають, що 2012 р. буде останнім роком існування людства, роком кінця світу, наводячи жах і сум’яття в серця і уми багатьох. Святкування ж Різдва Христового має на меті вселити в серця і душі вірних надію, віру і любов у Бога, Який не залишив на погибель Своє творіння: «Бо так полюбив Бог світ. Що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3,16).