Привітання зі святом св. Миколая!

Святитель Миколай, архиєпископ Мир Лікійський, чудотворець – великий святитель Церкви Христової.

«Величаємо, величаємо Тебе,
Святителю отче наш Миколаю,
і шануємо святу пам'ять Твою…»

З поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов`ю нашого народу. Чудотворця знають і шанують Схід і Захід, усі християни і навіть мусульмани.
Слід зауважити, що доказів про життя Святого Миколая збереглося мало. Одними з джерел є перекази Святого Андрія Критського (VII ст.) та монаха-студита Івана з Константинополя (V ст.).
Згідно різних переказів святий Миколай народився 270—286 рр. у грецькому місті-колонії Патара у провінції Лікія (Мала Азія), на той час це був еллінистичний регіон.
За переказами його батьки були багатими та глибоко віруючими християнами, котрі охрестили сина відразу після його народження, що було рідкістю на той час. Змалку святий Миколай був дуже релігійним та вирішив присвятити своє життя богослужінню. Достеменно відомо, що будучи вченим юнаком, Миколай переселяється до Мири, де продовжує навчання, а його дядько-єпископ висвячує ще молодого Миколая на священика.

Свята великомучениця Варвара

17 грудня -день памяті святої великомучениці Варвари.Свята великомучениця Варвара народилася в м. Іліополі (нинішньої Сирії) за  імператора Максиміана (305-311 рр..) В знатній язичницькій сім'ї. Батько Варвари Діоскор, рано втративши свою дружину, був пристрасно прив'язаний до своєї єдиної доньки. Щоб зберегти красиву дівчину від сторонніх поглядів і разом з тим позбавити її спілкування з християнами, він побудував для дочки спеціальний замок, звідки вона виходила лише з дозволу батька (кондак 2). Споглядаючи з висоти башти красу Божого світу. Варвара часто відчувала бажання дізнатися його істинного Творця. Коли приставлені до неї виховательки говорили, що світ створений богами, яких шанує її батько, то вона подумки говорила: «Боги, яких шанує мій батько, зроблені руками людськими. Як ці боги могли створити таке пресвітле небо і таку красу земну? Один має бути такий Бог, що створила не рука людська, але Сам Він, що має власне буття ». Так свята Варвара вчилася від творінь видимого світу пізнавати Творця, і на ній збувалися слова пророка «повчитися у всіх ділах твоїх, у творінні рук твоїх, повчитися »(Пс. 142, 5).З часом до Діоскора все частіше стали приходити багаті і знатні женихи, просячи руки його дочки. Батько, який давно мріяв про заміжжя Варвари, вирішив завести з нею розмову про шлюб, але, на свій жаль, почув від неї рішучу відмову виконати його волю. Діоскор вирішив, що з часом настрій дочки зміниться і у неї з'явиться схильність до заміжжя. Для цього він дозволив їй виходити з вежі, сподіваючись, що в спілкуванні з подругами вона побачить інше ставлення до заміжжя.

Жінка-християнка,яка її роль в Церкві та суспільстві.

На арабському Сході жінка - лише тінь чоловіка. За нею зазвичай визнаються лише дві ролі: бути предметом насолоди і засобом для продовження роду. В обох випадках ми маємо справу з жінкою-річчю. Роль дружини зводиться до того, щоб давати чоловікові насолоду, на яку вона сама не має права претендувати.
На місце предмета насолоди і наложниць стародавнього світу і Сходу християнство ставить дружину - сестру у Христі (1Кор.9: 5), співспадкоємицю благодатного життя (1Пет.3: 7). Будь-яке відношення до жінки або чоловіка (поза шлюбом або навіть у шлюбі) - лише як до джерела тільки плотської насолоди з християнської точки зору є гріх, бо воно передбачає розчленування триєдиної людської істоти, робить частину її річчю для себе." - прот. Гліб Каледа.

"Про ставлення Церкви до жінки можна судити по тому, як високо ставить Церква Божу Матір, прославляючи Її більше, ніж усіх святих і навіть більше самих ангелів як «чеснішу херувим і незрівнянно славнішу від серафимів». Пресвята Богородиця є Матір'ю Христа і Матір'ю Церкви - в Її особі Церква прославляє материнство, що є невід'ємним надбанням і перевагою жінки." - єпископ Іларіон (Алфєєв).

Святий апостол Андрій Первозванний

Святий апостол Андрій Первозванний був родом з Віфсаїди Галілейської. Жив він згодом у Капернаумі, на березі озера Генісаретського разом з братом Симоном, займаючись рибним ловом. З юних років апостол Андрій відрізнявся молитовною спрямованістю до Бога. Він не одружився, а став учнем святого пророка Іоанна Хрестителя, що сповістив про Боговтілення. Коли святий Іоанн Хреститель вказав на Йордані святим апостолам Андрію і Іоанну Богослову на Ісуса Христа, називаючи Його Агнцем Божим, вони негайно пішли за Господом. Святий апостол Андрій став першим учнем Христа і першим сповідав Його Спасителем (Месією), привівши до Христа свого старшого брата Симона, майбутнього апостола Петра.

Після Воскресіння і Вознесіння Христового, свідком якого також був святий апостол Андрій, він повернувся в Єрусалим. Тут у День П'ятидесятниці разом з іншими апостолами і Пресвятою Богородицею, апостол Андрій наповнився Духа Святого, як передбачив Сам Господь.

Правила богопристойної поведінки у храмі.

«І збудують Мені святиню — сказав Господь Бог — І буду перебувати посеред них»

(Вих. 25, 8).

«Молитися Богу можна всюди, але хор є голоснішим від одного голосу, так і молитва в храмі "єдиними устами і єдиним серцем" скоріше доходить до Бога»

(Св. Отці).

1. По дорозі до храму повторюй молитву смиренного митаря:«Боже, милостивий будь мені, грішному» (Лк. 18, 13).
2. Входи в храм з духовною радістю.«Нехай радуються і веселяться Тобою всі, хто шукає Тебе» (Пс. 39, 17).
3. Входи в храм, шукаючи миру, заспокоєння і очищення душі твоєї, бо Господь говорить:«Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяжені, і Я облегшу вас» (Мт 11, 28).

Роздуми про християнський шлюб .

Над цим кожному потрібно замислитися, тому що жити нарізно нестерпно, важко, а водночас – легко й звично. Розумові інтереси, смаки розбігаються, і тому дуже легко сказати собі: я хочу жити тим, що мене цікавить. Хтось живе для прибутку, хтось – для культури, хтось шукає ідеал, але я – самодостатня одиниця, мені вистачає мене самого... А насправді від цього відбувається розпорошення людства. У підсумку – не залишається нічого від тієї дивної єдності, яка могла б існувати між людьми. І шлюб, як я вже сказав, є дивом відновлення єдності там, де вона не може бути відновлена людськими силами.

Свята великомучениця Катерина

7 грудня Православна Церква ублажає пам'ять святої великомучениці Катерини Христової.  Народилася Свята Катерина в столиці Єгипту - Олександрії, в сім'ї правителя цього міста . Вона була обдарована рідкісною красою і розумом,  отримала блискучу освіту, вивчивши твори кращих античних учених і філософів. Юнаки з найбагатших родин шукали її руки, але Катерина оголосила батькам, що згодна вийти заміж лише за того, хто перевершить її не в знатності, багатстві і красі, а в  мудрості. Мати Катерини, таємна християнка, направила дочку до свого духовного батька допомогти розумно розсудити про її вирішення. Вислухавши Катерину, старець сказав, що знає Юнака, який перевершує її в усьому, бо "краса Його світліше сонячного сяйва, мудрість Його керує всім створенням, багатство Його дарується всьому світу, краса Його невимовної".

Введення до храму Пресвятої Богородиці

Сьогоднішнє свято безпосередньо не пов’язане з Різдвяним постом. Але освітлює воно сенс посту ще більш яскраво, ніж свічки освітлювали дорогу Пресвятої Діви, яка трирічною вирушала до Єрусалимського храму. Це свято допомагає нам пережити сорокаденний шлях посту як нашу дорогу до Храму, дорогу до Бога.

Згадуємо сьогодні подію, яка відбулася ще перед початком описаних у Новому Завіті подій: трирічна Марія за обітницею, яку дали праведні Йоаким і Анна ще перед її народженням, відводиться до храму. Існував такий звичай у стародавній Юдеї. Там не було монашества у нашому сучасному сенсі, але дітей-первістків, присвячених Богові, відводили до храму на виховання. І вони перебували там до досягнення зрілості. Можна собі уявити, як шкодували Йоаким і Анна за своєю дитиною, яку довгі роки вимолювали у Бога! Але обітниця була вищою за їхню батьківську турботу. І, зрештою, вони, як глибоко віруючі люди, були впевнені, що там, під опікою Божою, їхня дитина буде більш захищеною, ніж у рідному домі, у Назареті.

Фрагмент загальної сповіді.

Господи, стою нині перед Тобою зі всією неправдою моєю і зодягнений благодаттю Твоєю; Господи, як блудного сина, як вівцю зниклу, відшукай, прости і зціли! Господи, щогодини перед Тобою грішу... Немає в мені радості про зустріч з Тобою; немає в мені старанності в шуканні Тебе!.. Боже, як легко мені в метушні житейській, в пустих думках; Господи, як важко мені в мовчанні і поклонінні, в молитві і самоті стояти перед Тобою! Боже, прости..

Якби я любив Тебе, то шукав би Тебе щогодини, сумував би про Тебе день і ніч, радів би кожній миті самоти, аби бути з Тобою; але це не так. Господи!.. Ти мені дав життя. Ти призвав мене бути другом Твоїм, Ти зійшов на землю, ставши одним з нас, людей, рідним нам по плоті; Ти помер на хресті, в смутку зустрічаючи смерть в саду Гефсиманському;