Різдво Христове – дивовижний час, коли серце наповнюється радістю від очікування народження Христа. Аби осягнути це диво, потрібно гідно підготуватися. І такою підготовкою є Різдвяний піст, який розпочинається 28 листопада і триватиме сорок днів – до самого свята Різдва.
Цей піст також називається Пилипівкою — від імені апостола Пилипа. Після Вознесіння Господнього апостол Пилип проповідував Слово Боже в Галилеї, Греції, Сирії, Малій Азії, Лідії, за що його розіп’яли на хресті.
Відомо, що піст – особливий час для християнина, але насамперед це час духовного очищення, а не дієти. Святитель Іоанн Златоуст писав, що «один тільки піст не вводить на небо, якщо не має своєї сестри – милостині, бо милостиня – то крила молитви; коли зробиш молитві крила, то вона піднесеться на небо...». Тож, головне в піст – не забувати про милосердя і молитву.
Різдвяний піст менш суворіший, ніж Великий і Успенський — за уставом у вівторок, четвер, суботу та неділю дозволяється вживати рибу та їжу з рослинними маслами.
Разом із тим, за сучасних умов життя, Різдвяний піст є найспокусливішим, оскільки на нього припадає також світське свято Нового року. Тому головне — уміння православної людини розуміти, що Новий рік – це мирське свято, а Різдво – православне. Треба зуміти й дотриматись посту, й не образити тих людей, які зустрічають Новий рік. Ми маємо не доводити іншим, що це гарно, а то погано, а просто показувати іншим приклад своєю поведінкою — молитвою та постом.
Різдвяний піст припадає на зимовий час. Він призначений для освячення четвертої пори року таємничим оновленням духовної єдності з Богом і підготовкою до святкування Різдва Христового. Святитель Лев Великий пише: «Саме утримання символізує чотири пори року, щоб… ми зрозуміли, що постійно маємо потребу в очищені, та що при життєвій розсіяності нам завжди потрібно намагатися постом і милостинею викорінювати гріх, який примножується тлінністю плоті й нечистотою бажань».
За словами Льва Великого, Різдвяний піст – це наша з вами жертва Богу за зібраний урожай та плоди землі, які Він нам дав. «Як Господь ущедрив нас плодами землі, – пише святитель, – так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних.»
А преподобний Симеон Фессалонікійський говорить, що піст різдвяної Чотиридесятниці – це символ говіння Мойсея, який постував сорок днів і сорок ночей і отримав на кам’яних скрижалях Божі заповіді. А ми, коли постуємо сорок днів, бачимо і приймаємо живе Слово від Діви, не на каменях написане, а таке, що втілилося і народилося. Ми залучаємося до Його Божественної плоті.
Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою і постом, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого, який явився в світ, і щоб окрім звичайних дарів і жертв принести Йому наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню. Піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, а навіть навпаки, може бути духовно шкідливим. Трапляється це тоді, коли людина, утримуючись від їжі, сповнюється відчуттям власної зверхності від усвідомлення того, що вона постить.
Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням і утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ. Піст – не мета, а засіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає всього лиш дієтою. Сутність посту виражена в церковній пісні: «Постуючи від їжі, душе моя, і не зчищаючись пристрастей, марно втішаєшся невживанням (їжі), бо якщо піст не принесе тобі виправлення, то ти будеш ненавидима Богом, як фальшива, та станеш подібною до злих демонів, що ніколи не їдять».
Немає коментарів:
Дописати коментар