Бо Симеон стрічає Бога,
Від Богородиці – Величний Плід,
Він на піднесення й падіння многих.
Прийшов у світ, Він в образі раба,
Провіщений пророками правдиво,
Христос, є наш Спаситель і Життя,
Він втілене для нас – величне Диво.
І чує Богородиця слова,
Що Їй пройме меч болю душу.
Щоб дарувати вічнеє життя,
Я народивсь і постраждати мушу.
А нині відпускаєш Ти раба,
Промовив Симеон, смиренно й гідно,
Бо Я іду у вічнеє життя,
Там мук, скорбот й печалі вже не видно.
Стрічаймо Бога радісно завжди,
Прославмо Його серцем і устами, (Рим. 10: 10)
Сьогодні у цей день коли,
Приноситься в Єрусалим до храму.
