середа, 11 вересня 2013 р.

Усікновення чесної голови Іоанна Предтечі.

11 вересня Православна Церква молитовно згадує драматичну подію, яка сталася у 32 році від Різдва Христового – Усікновення глави Господнього Предтечі. За що постраждав Іоан Хреститель? Чому у день Усікновення його глави ми тримаємо строгий піст? Про мученицьку кончину великого пророка розповідають Євангелісти Матфей (Мф. 14,1-12) та Марк (Мк. 6, 14-29). Після Хрещення Господнього святий Іоанн Хреститель був ув’язнений Іродом Антипою, правителем Галілеї. (Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини й у кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа одержав від імператора Августа в управління Галілею). 

субота, 7 вересня 2013 р.

Союз двох:шлюб чи пародія?

Згідно з ученням Церкви, основою сімейних відносин служать шлюб і любов у шлюбі. Із цієї любові, як від головного кореня, виростають всі інші види сімейної любові: батьківська і материнська, дитяча і братська. Де немає шлюбу, там немає і сім’ї.
«Пробний шлюб» давно вже став реальністю – батьки тих, що живуть в такому «шлюбі» навіть раді: їхні діти «не вештаються, де попало». Зважаючи на важливість шлюбу і подружньої любові в житті людини, а також через поширення сьогодні неправильних і шкідливих для моральності і суспільного блага поглядів на шлюб, необхідно знати, за яких умов шлюб служить для істинного блага людства.

Послання душі.

Тісні ті ворота, – каже Господь, – і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її; і ще: просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато хто ходить (Мф. 7, 13; 14).
Часто слухаючи ці слова і стежачи за клопотами людей про предмети порожні, я дивуюся істині сказаного. Достеменно, усі йдуть широким шляхом, усі захоплюються нинішніми предметами та ніскільки не думають про майбутні; безупинно прагнуть тілесних задоволень, а душі свої полишають виснажуватися від голоду, і, отримуючи щодня незліченну кількість ран, анітрохи не відчувають гіркого стану, що в ньому перебувають; у випадку тілесних хвороб ходять до лікарів і запрошують їх до себе в дім, дають їм досить великі винагороди, виявляють велике терпіння і зносять болюче лікування, щоб повернути здоров’я тілу; а коли страждає душа, то зовсім не піклуються й не намагаються повернути їй жадане здоров’я, хоча добре знають, що тіло смертне і тлінне, і схоже на весняні квіти, – тому що воно, подібно до них, в’яне, засихає і віддається тлінню, – хоч про душу знають, що вона вшанована безсмертям і створена за образом Божим і що їй ввірено стерно керування цією твариною (тілом).