Почуття благоговіння перед тайною Різдва Спасителя у Вифлеємі змушує християнина поміркувати над тим, як достойно підготуватися до цього великого свята. У молитовному житті Церкви тайна втілення дорівнює тайні воскресіння з мертвих, а церковний календар вказує межі і зміст Різдвяного Посту, що нагадує зміст Великого Посту. Різдвяний Піст триває сорок днів. Починається він 28-го листопада і закінчується в ніч на Різдво 6-го січня. За цей період спостерігається ріст напруженості, наростання очікування свята: за п’ять днів до нього, тобто 2-го січня, починається п’ятиденне “предпразднство” на зразок Страсної седмиці, зі своїми богослужбовими особливостями, а переддень свята, “Святвечір”, 6-те січня, повністю виокремлюються за прикладом Великої п’ятниці. Цей день простою мовою називається “Святвечір”.
Різдвяний піст – зимовий піст, і він є для нас освяченням останньої частини року таємничим оновленням духовного єднання з Богом і приготуванням до святкування Різдва Христового.
Лев Великий пише: “Саме збереження помірності відображене чотирма часами, щоб протягом року ми пізнали, що невпинно маємо потребу в очищенні і що при розсіяності життя завжди треба прагнути нам постом і милостинею викорінювати гріх, який примножується тлінністю тіла та нечистотою бажань”.
За словами Лева Великого, Різдвяний піст є жертвою Богові за зібрані плоди.
“Як Господь винагородив нас плодами землі, – пише святитель, – так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних”.
За словами Симеона Солунського, “піст Різдвяної Чотиридесятниці зображує піст Мойсея, який, постивши сорок днів і сорок ночей, отримав на кам’яних скрижалях написані слова Божі. А ми, постячи сорок днів, споглядаємо і приймаємо живе слово від Діви, написане не на камені, але втілене і народжене, і долучаємося до Його Божественного тіла”.
Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до дня Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою й постом, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти явленого у світ Сина Божого і щоб, окрім звичайних дарів і жертв, принести Йому наше чисте серце і бажання дотримуватись Його вчення. Устав Церкви навчає, від чого слід стримуватися під час постів – “всі, хто благочестиво постить, строго повинні дотримувати уставу про якість їжі, тобто стримуватися в піст від окремих страв, не як від поганих (хай не буде цього), а як від недоречних в піст і заборонених Церквою. Страви, від яких слід стримуватися в пости, є: м’ясо, сир, коров’яче масло, молоко, яйця, а іноді й риба, з огляду на відмінності святих постів”.
Правила стриманості, визначені Церквою в Різдвяний піст, такі ж самі, як і в Петрів піст. Крім того, в понеділок, середу та п’ятницю Різдвяного посту уставом забороняються риба, вино й олива і дозволяється вживати їжу без оливи лише після вечірні. В решту ж днів – вівторок, четвер, суботу і неділю – дозволено вживати їжу з рослинною оливою. Риба під час Різдвяного посту дозволяється в суботні та недільні дні і великі свята, наприклад, в свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, в храмові свята і в дні великих святих, якщо ці дні припадають на вівторок або четвер. Якщо ж свята припадають на середу або п’ятницю, то послаблення посту поширюється тільки на вино та оливу.
Від 1 січня до 7січня піст посилюється, і в ці дні навіть в суботу та неділю риба не благословляється. Тим часом, саме на ці дні припадає святкування світського Нового року, і нам, православним християнам, треба бути особливо зібраними, щоб веселощами, питтям вина і смакуванням їжі не порушити строгість посту.
Постивши тілесно, в той же час нам слід постити й духовно. “Постячи, браття, тілесно, постім і духовно, долаймо кожен союз неправди”, – заповідає Свята Церква.
Піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути і духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається усвідомленням власної переваги від свідомості того, що він постить. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викорінюванням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів, переглядом телебачення. Піст не мета, а засіб – засіб приборкати своє тіоло і очиститися від гріхів. Без молитви й покаяння піст стає лише дієтою.
Суть посту висловлена в церковній пісні: “Постячи від страв, душе моя, а від пристрастей не очищаючись, – марно тішимося стриманням від їжі: бо – якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, як таким, що ніколи не їдять”.
Дехто вважає, що при сучасному тяжкому становищі в Україні, коли в багатьох немає грошей, піст не є темою для розмови. Нагадаємо слово Оптинських старців: “Не хочуть постити добровільно – поститимуть недобровільно…”
Немає коментарів:
Дописати коментар