четвер, 3 жовтня 2013 р.

Покликання чоловіка.

Спершу ніж говорити про служіння чоловіка взагалі, а особливо в шлюбі, давайте зафіксуємо: шлюб має на увазі взаємну напругу, взаємні перешкоди.
Люди обмежують свободу один одного. Винятків два: коли люди один від одного нескінченно далекі і не можуть зачепитися, бо немає нічого спільного, або люди збігаються ідеально – але так, здається, не буває.
Або буває, але не зі мною. Те, що це обмеження свободи добровільне, не робить його більш легким в переживанні, особливо в тривалій перспективі, і робить його зовсім нестерпним у разі відсутності результату.
Адже людина, одружуючись, робила це не просто так, а з якоюсь метою, не заради ж самого по собі обмеження, вона надягнула на палець обручку, яка сковує сильніше за інші кандали?
Проте несвобода в шлюбі, як і будь-яке інше добровільне обмеження, має зворотну сторону – це відкриття нової можливості, яка закрита для того, хто не узяв на себе такого тягаря. Альпініст, що тягає рюкзак і лижник, що надів лижі, обмежили  себе багато в чому.
Але взамін вони отримали те, чого не змогли б без цього обмеження – можливість побачити вершини світу або промайнути зі свистом по білих виблискуючих горах. Шлюб відкриває можливості – і шлях до серця чоловіка для жінки саме в тому, щоб він ці можливості побачив, відчув їх реальність і відчув їх привабливість.
А зараз, як говорили в старій телепередачі, увага – запитання. Яку можливість чоловік хоче побачити більше всього? Або, якщо подивитися глибше, в чому сенс існування чоловіка?
Бог, коли створив Адама, дав йому завдання, яке нормальний нащадок Адама не може не виконувати по життю, а відмовляючись від якого, – він стає внутрішньо глибоко нещасний. Бог довірив Адаму світ і дав доручення обробляти його і зберігати, Бог поставив Адама з першого ж дня на служіння.
Саме це є найбільша мрія чоловіка – служити чомусь більшому, ніж він сам. Це може бути країна, ідея, нація, місто, братерство, бізнес, мистецтво або щось інше, але у будь-якому випадку – щось таке, чому чоловік віддає своє життя. Саме тому священики – завжди чоловіки. Священик і є служитель по образу Христа, служитель Божий і своєї пастви.
Чоловік, який слідує строго тільки своїм бажанням, як правило, неуспішний, а навіть якщо успішний – він жалюгідний. Його життям є безвихідь, в кінці якої смерть і більше нічого, тому що окрім як про власні задоволення розповісти йому на тому світі буде нічого.
І таким «великим» може бути сім’я – в тому випадку, якщо жінка, яка знаходиться поряд з чоловіком, здатна показати йому – саме вона і є те, чому чоловік хоче служити. Саме вона така прекрасна, така бажана, така надихаюча, що тільки їй і варто присвятити своє життя.
І є декілька аспектів, які важливо мати на увазі, якщо ви хочете, щоб чоловік надихнувся служити саме вам.  І найважливіший з них – свобода.
«Свобода в служінні» – цей старий девіз однієї прекрасної рок-групи чудово описує те ставлення, яке жінка дарує своєму чоловікові. Чоловік служить – але служить, не виконуючи вказівки, а вільно узявши на себе відповідальність, забезпечує те, що вважає за потрібне сам перш за все.
Чоловік служить жінці, як капітан служить кораблю з пасажирами. Капітан пливе в далеке плавання не тому, що у нього зачесалася ліва нога, а заради пасажирів, тому що йому дуже хочеться доставити їх за призначенням. Але і пасажири допливуть тільки в тому випадку, якщо довіряться капітанові і не вихоплюватимуть у нього штурвал або розповідатимуть, як правильно звертатися до боцмана.
Також не потрібні йому дрібні підколювання або перешіптування, що вбивають віру, за спиною – капітан, який не вірить, що потрібний своїм пасажирам, або якого не підтримує команда, просто покине судно або кине штурвал.
Тим більше небезпечно рахувати кожен крок капітана, намагатися його замінити і проконтролювати. Він прийшов на цей корабель вільно, і він тут господар, а хто думає інакше – не скорочує, а подовжує дорогу до мети. Дайте йому свободу, довіртеся і просто надихайте його – і він приведе корабель куди завгодно.
Думатимете про те, що він ненадійний, що він недостатньо професійний – отримаєте капітана, який дуже крутими віражами або періодичним відпуском керма доводитиме, що не такий вже він і поганий.
У мене виходить пафосний, гучний текст, але я не знаю, як говорити інакше.
Чоловік служить жінці з радістю, але робить це за своїми правилами. Якщо жінка його не надихає на служіння – значить, десь є проблема, десь є скалка, яку потрібно викорінювати. І по суті – це єдина проблема, яку варто вирішити. Все інше чоловік може зробити сам, потрібно просто надихнути і довіритися.
Так, бувають капітани-боягузи, чолові­ки-зрадники. Це неминуча можлива плата за свободу. Наші друзі з початку тексту – альпініст з лижником – теж набагато сильніше ризикують покалічитися, ніж якби залишилися вдома. Але тоді б вони точно не побачили дах світу і не промайнули зі свистом по білій пухнастій хвилі.
Володимир Берхин
Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2013, №8
 
 

Немає коментарів:

Дописати коментар