неділю, 2 листопада 2014 р.

Про святкування Хелловіну.

Приблизно 2000 років тому назад на сучасній території Англії та Ірландії проживали племена кельтів. У кельтів існували дні початку пори року, а це: Імболг (2 лютого ), Балтейн (30 квітня ), Ламмас (31 липня ), Самхейн (31 жовтня ) – знаменує собою прихід зими.

На початку нашої ери на територію кельтів прийшли римляни, які протягом 400 років змішались як з населенням так із культурними традиціями. Внаслідок чого з кельтським Самхейном з’єдналися два римських свята – Фералія ( свято поминання мертвих ), та свято в честь богині фруктів та дерев – Помони. Свято вогню – Балтейн змістилось в сторону Самхейна. В результаті це свято стало фестивалем літа, зими, вогню та влади темряви.

Кельти вірили, що там де день межує з ніччю, де старий рік зустрічається з новим – знаходиться місце неймовірного, загадкового та містичного. В цей час, вони вважали, що межа між світом мертвих та живих зникає і земний світ відкритий для духів померлих, які приходять до людей і вникають в особисте життя. Тому духам виставляли їжу на вулиці перед будинком щоб вони задовольнившись цим не входили в оселю. Але все ж таки духи намагались потрапити у домівку і тому мешканці, щоб не стати жертвами мертвих, гасили полум’я в оселях і одягались якомога страшніше надіючись налякати привидів. В цю ніч проводили ворожіння, приносились в жертви тварини, а потім кожен брав язичок священного полум’я і розпалював свою піч (вогонь вселяв надію на повернення життя та весни.

Але чому це свято називають Halloween? З 835 року за указом папи Римського Боніфація IV Західна Церква почала святкувати День всіх Святих (1 листопада). А ніч на передодні свята – ніч Самхейна – на середньовічній англійській мові отримала назву “All Hallow’s Eve” (навечір’я (дня ) Всіх Святих ), або просто (Hallow E’en). Те що дати цих двох свят співпали День всіх Святих почали святкувати по звичаю Самхейна. Звичай буянити в цей день був привезений в США ірландськими та шотландськими емігрантами. А вже це свято у всій своїй “красі” із США розповсюдилось по цілому світі за допомогою фільмів та реклами.

Традиційним символом Хеллоуіну – гарбуз з вирізаним страшним лицем в якому горить вогник і який символізує злого духа і водночас вогонь який його відлякує. Цей символ називають Джек – ліхтарик (Jack-o-lanterns). Про цей символ розповідає нам легенда про п’яничку Джека, душею котрого хотів заволодіти диявол. Але Джек зумів обхитрити його і зумів домовитись про те що диявол не забере його душу після смерті. Коли Джек помер Бог не поселив грішного п’яницю у раю, а диявол прогнав Джека з пекла, виконавши свою обіцянку. Довкола була темрява і диявол дав тліючий вуглик п’яничці, який його поставив у гарбуз, щоб не задуло вітром. Джек вирушив в свою вічну подорож і являється символом проклятої душі.

Хеллоуін являється суто язичницьким святом про що свідчать його традиції та святкування. Від християнства в нього залишилась хіба що тільки назва. Святкування християнами цього свята є богохульним, так як в день поминання святих влаштовуються своєрідні шабаші переповнені язичницькими обрядами. Православний християнин не повинен святкувати це свято навіть з тієї причини, що день поминання всіх святих припадає на першу неділю після П’ятидесятниці.

Святкування Хеллоуіна жартома, все одно вважається грою зі злими силами. Дітям та молоді подобається щось таємниче та магічне, що і припідносить їм це свято, руйнуючи тим їх морально – духовні орієнтири.

Святкування свят подібних “Хеловіну” це завжди свідчення духовної катастрофи у суспільстві. Завжди в історії буває так, що більш розвинуті цивілізації чи народи поглинають менш розвинуті. Типовий приклад такого явища - життя будь-якої діаспори. Минає яких три-чотири покоління, і у більшості випадків люди вже остаточно втрачають зв’язок зі своїми коріннями. Точно так і в духовному плані: якщо суспільство не має здорової альтернативи різним шкідливим заблудженням та розвагам - воно хапається за те що вже є, та при цьому нормально функціонує. Точно таким самим чином до нас прийшли “Валентини-Хеловіни”. Сильні чужоземні традиції поглинають, чи принаймні впевнено починають, поглинати нашу власну українську ідентичність.

От саме через це нам потрібно сторонитися “чужоземних” святкувань, оскільки вони наносять величезну шкоду нашій власній віковій культурі, знищують її, та асимілюють. Потрібно тверезо і щиро визнати: ми уже багато років вже не живемо у християнському середовищі, і навряд чи уже будемо жити у суто християнській державі. Тому, те місце, котре приготовлене Христом в душі всякої без винятку людини для СЕБЕ, нині ж заповнюється усяким різним брудом: убивствами, блудом, жадобою, заздрістю, читання доброї, якщо вже не православної, то хоча б класичної літератури підміняється пустими і безконечними телесеріалами, а відвідування храму і духовна практика заміняється в кращому випадку “футболом з пивом у руці”. Про храм люди згадують і нині тільки по-споживацьки - похрестити-відспівати, поставити свічку чи набрати води.

В ніч з 31 жовтня на 1 листопада можна побачити дітей, підлітків, студентів та навіть дорослих переодягнених у костюми різної нечисті. У школах та ВУЗах організовувались в честь цього «свята» вечірки. Тільки варто поглянути, як у приміщенні на стінах якого висять павутиння, кажани та інша мерзота, бігають діти з відрубаними головами ляльок, танцюючи в колі переодягнені у чаклунів, відьом та іншу нечисту силу. Попиваючи при цьому виноградний сік, який символізує кров. Все це здалека нагадує звичайнісінький шабаш тільки в дитячій формі. Найгірше те що це святкування зараз масово проводиться в школах, як інтернаціональне і жартівливе. Але нічого позитивного в цьому святі немає.


Про святкування Хелловіну



Д О В І Д К А

Хеллоуін (англ. Halloween або Самайн - Samhain) - старовинне кельтське свято, святкується в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Також згадується як "переддень Дня всіх святих".

Хеллоуін - споконвічно кельтське свято. Воно передусім символізує прихід зими й темних сил, оскільки дні стають коротшими, а ночі холоднішими й довшими. Кельти ділили рік на літній і зимовий час. Кожна частина року мала свого бога. У зимовий час бог сонця перебував у полоні в бога темряви, Соуіна - володаря мертвих і князя темряви. Переходом від літнього періоду до зимового була ніч з 31 жовтня на 1 листопада.

Кельти також вважали, що день після цього починався із заходом сонця. В цю ніч відчинялися двері темного світу, і його мешканці проникали на землю. Щоб умилостивити їх, запалювалися вогнища й приносилися пожертви. Римляни, що завоювали ці території, не зіткнулися з проблемами, пов'язаними з цим святом, оскільки самі святкували в кінці жовтня день покійних. У ході великого переселення народів культ Хеллоуіна був сприйнятий німецькими племенами англів і саксів після їх міграцій на Британські острови в 5-7 століттях нашої ери.

Остаточне закріплення це свято отримало, мабуть, завдяки підтримці католицької церкви у 8 й 9 сторіччі, коли християнське свято День усіх святих було перенесене з 13 травня на 1 листопада - за папи римського Григорія III й потім остаточно - за Григорія IV. Таким чином, є два пояснення тієї традиції, що діти ходять від будинку до будинку: 1. Діти, переодягаючись у злих духів, збирають пожертви, які повинні цих духів умилостивити (дохристиянська версія). 2. Пожертва солодощів для дітей є доброю справою, яка з молитвами за мертвих повинна полегшити життя тих, що перебувають у пеклі (християнська версія).

Закріпившись як свято британських народних мас, Хеллоуін розповсюджується з британськими переселенцями по всій Британській імперії, але в першу чергу в США й Канаді.




Джерело: www.hram.lviv.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар