(Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини й у кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа дістав від імператора Августа в правління Галілею).
Пророк Божий відкрито викривав Ірода за те, що той, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, беззаконно жив з Іродіядою, дружиною свого брата Филипа (Лк. 3, 19, 20). В день свого народження Ірод влаштував бенкет вельможам, старійшинам і тисячникам. Дочка Іродіяди Соломія танцювала перед гостями й догодила Іродові. На подяку дівчині він заприсягнувся дати все, що вона попросить, навіть половину свого царства. Мерзенна танцівниця за порадою своєї злісної матері Іродіяди попросила дати їй негайно ж на тарелі голову Івана Хрестителя. Ірод засмутився. Він боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Але через гостей і необережну клятву він повелів відрубати голову святому Іванові й віддати Соломії.
За переказом, вуста мертвої голови проповідника покаяння ще раз відкрилися й промовили: “Іроде, не гоже тобі мати дружину Филипа, брата твого”. Соломія взяла таріль із головою святого Івана й віднесла своїй матері. Несамовита Іродіяда попроколювала язик пророка голкою й закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина Іродового домоправителя Хузи, поховала святу голову Івана Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній, де в Ірода була власна ділянка землі (знайдення чесної глави святкується 24 лютого). Святе тіло Івана Хрестителя взяли тої ж ночі його учні й поховали в Севастії, там, де відбувся злочин. Після вбивства святого Івана Хрестителя Ірод продовжував правити ще якийсь час. Понтій Пилат, правитель Юдеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23, 7-12).
Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіядою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку річку Сікоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами на землі, тепер вона, немов танцюючи, робила безпомічні рухи в крижаній воді. Так вона висіла доти, поки гострий лід не перерізав її шию. Труп її не був знайдений, а голову принесли Іродові та Іродіяді, як колись принесено було їм голову святого Івана Предтечі.
Аравійський цар Арефа в знак помсти за безчестя своєї дочки рушив військом проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод був підданий гніву римського імператора Кая Каліґули ( 37-41) і був разом з Іродіядою засланий в ув’язнення до Галії, а потім в Іспанію. Там їх поглинула розверзнута земля.
На згадку усікновення голови святого Івана Хрестителя Церквою встановлені свято і строгий піст як вияв скорботи християн, які пам’ятають про насильницьку смерть великого Пророка.
Немає коментарів:
Дописати коментар