неділя, 26 лютого 2012 р.

Неділя прощення.

Прощення… який глибокий зміст ми вкладаємо у це слово! Ця чеснота тісно пов’язана з любов’ю, вона є проявом любові. Прощення – величезний акт духовного єднання та примирення. Хто любить – той і прощає.
Саме тому Свята Православна Церква постановила святкувати перед Великим постом Прощену неділю. У цей день, за добрим християнським звичаєм, належить просити один в одного прощення. У цьому закладена висока мета. Адже завтра розпочинається Великий піст – час очищення, час освячення і примирення з Богом, Сповідь і Святе Причастя, через яке людина поєднується з Богом і відновлює в собі затьмарені через гріх образ і подобу Божу.

Але до самого посту додаються підготовчі неділі. Так, у першу підготовчу неділю ми пригадуємо собі притчу про митаря і фарисея. Саме у ній ми бачимо перший крок на шляху до примирення з Богом. Б’ючи себе у груди зі словами: «Боже, будь милостивий до мене, грішного!» (Лк.18,13), ми проявляємо своє смирення у відношенні до Бога; ми пізнаємо свою гріховність, опускаємо перед Богом очі, але підносимо до Нього серця.
Євангеліє неділі про блудного сина розкриває нам таємницю всепрощаючої любові Бога до людини, як до найвищого свого творіння, любові Отця до своїх дітей. Він завжди чекає на нас, подаючи нам Свою руку допомоги, розкриваючи Свої батьківські обійми. Ми ж, визнаючи свою гріховність перед Ним, просимося бути Його слугами: «Отче щедрий, прийми мене – каюся, і вчини як одного з наймитів Твоїх» (Кондак неділі про блудного сина).
Третя неділя розкриває нам жахливу картину Страшного суду. Закликаючи нас до Царства Небесного, Господь навчає нас діл милосердя, щоб виконуючи їх, ми сподобилися стояти праворуч Бога.
Ось так, ідучи шляхом примирення з Богом, настає час, коли потрібно примиритися з ближніми. Бо це ж так само важливо у справі нашого спасіння. Сам Ісус Христос, даючи заповідь любові, розділив її на дві частини: любов до Бога і любов до ближнього, а одна без одної вони нічого не варті. Апостол любові, святий Іоан Богослов говорить: «Улюблені, любімо один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родиться від Бога та знає Бога! Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!» (1Ін.4,7-8). Тож любов до Бога без любові до ближнього  не є істиною любов’ю, а лише лицемірством.
Великий піст – це час сповіді та покаяння, але ми не можемо приступати до Таїнств Сповіді і Причастя, доки не примиримося з ближніми. У молитві Господній ми щоразу промовляємо: «… і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…». Тобто від того, як ми прощаємо проститься і нам. І що варті провини наших винуватців у порівняні з тими гріхами і беззаконнями, які ми чинимо перед Богом. Про це ясно говорить Спаситель в одній із Своїх притч. Але ми лиш бачимо тріску в оці ближнього, тому що зовсім не знаємо, що таке смирення. А прикладом цього є Христос: «Він умалив Самого Себе, будучи слухняним аж до смерті, і то смерті хресної» (Филип.2,7-8).
Істинним є прощення від щирого серця, яке не приховує у собі лукавих намірів, але повністю, без найменшої дрібниці, викорінює їх із серця, наповнюючи душу лише добрими намірами і милосердям. Хто щиро прощає, той молиться за ворогів своїх, очищаючи тим самим і своє сумління. «Коли стоїте і молитесь, прощайте, коли що на кого маєте, щоб і Отець ваш Небесний простив вам гріхи ваші» (Мк.11,26).
Прощена неділя є надзвичайно важлива у підготовці до Великого посту. У цей день ми маємо пригадати ті кривди, які завдали іншим, і пробачити ті образи, які завдали нам. Але не лише у цей день ми повинні миритися з ближніми, а кожного дня повинні творити добро, сіяти мир і справедливість, роблячи щовечора іспит совісті.
 Це час для духовного очищення і вдосконалення. Тож використаймо цей час, щоб всі кривди забути, провини загладити, гріхи замолити. І щоб вже взавтра, щиро постячи, готували себе до Святого Причастя. Прикладемо зусиль, щоб гідно провести час посту, щоб достойно перенести разом з Христом Його страждання, оплакати Його спасительну смерть і порадіти Його славному воскресінню – ключеві нашого спасіння, основі нашої віри і символі нашої перемоги.
                                                                                                                   http://www.kda.org.ua/.

Немає коментарів:

Дописати коментар